Зображення: Getty Images
Об’єднані Арабські Емірати останніми днями активізували дипломатичні контакти зі США, приєднавшись до Саудівської Аравії та Катару у спробах переконати президента Дональда Трампа не відновлювати війну проти Ірану.
За словами джерел, знайомих із переговорами, лідери трьох союзників США провели окремі розмови з Трампом, під час яких заявили, що військовий сценарій не допоможе Вашингтону досягти довгострокових цілей щодо Ірану.
Основною причиною такого тиску стали побоювання країн Затоки щодо можливих нових ударів Ірану у разі відновлення бойових дій. Уряди регіону вважають, що повторна ескалація може спричинити масштабний економічний хаос у країнах Перської затоки.
ОАЕ змінили риторику після атак Ірану
Позиція Абу-Дабі свідчить про зміну підходу країни до Ірану. Раніше ОАЕ вважалися однією з найжорсткіших держав регіону щодо Тегерана, особливо після того, як іранські атаки та дії підтримуваних Тегераном угруповань завдали ударів по інфраструктурі країн Затоки.
Після початку війни наприкінці лютого Іран та пов’язані з ним угруповання в Іраку здійснили масовані атаки дронами та ракетами по території регіону. Це призвело до загибелі людей і мільярдних збитків для портової та енергетичної інфраструктури.
За даними Bloomberg, ОАЕ були незадоволені тим, що Саудівська Аравія та інші країни регіону відмовилися від колективної військової відповіді Ірану. Абу-Дабі проводив обмежені удари у координації зі США та Ізраїлем, тоді як Ер-Ріяд діяв окремо.
Переговори залишаються нестабільними
Іран і США погодили перемир’я 8 квітня та зараз ведуть непрямі переговори через Пакистан щодо потенційної мирної угоди. Водночас обидві сторони продовжують заявляти про готовність до нового загострення.
Держсекретар США Marco Rubio заявив у п’ятницю про «незначний прогрес» у переговорах. Подібні сигнали лунали й з іранських медіа.
Втім, країни Перської затоки побоюються, що Ізраїль може переконати Трампа повернутися до силового сценарію. Прем’єр-міністр Benjamin Netanyahu неодноразово заявляв про необхідність подальших ударів для ослаблення військового потенціалу Ірану.
Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику
Однією з головних причин занепокоєння залишається Ормузька протока, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. На початку війни Іран фактично заблокував водний шлях, що різко підняло ціни на енергоносії та вдарило по економіках регіону.
Напередодні країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, окрім Оману, направили листа міжнародному морському регулятору із запереченням проти спроб Ірану встановити постійний контроль над судноплавством у протоці.
ОАЕ та Саудівська Аравія вважають, що США мають зосередитися на відкритті Ормузької протоки та збереженні морської блокади іранських портів як інструменту тиску на Тегеран.
Війна стає дедалі менш популярною у США
Для Трампа ситуація ускладнюється зростанням витрат війни та стрибком цін на енергоносії. Закриття Ормузької протоки спричинило різке подорожчання нафти, а сама кампанія, за оцінками Bloomberg, вже коштувала США десятки мільярдів доларів.
Президент США останніми тижнями змінював риторику між погрозами масштабних ударів по Ірану та заявами про можливість укладення мирної угоди.
Радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш заявив, що шанси на досягнення домовленості з Іраном оцінюються як «50 на 50», але попередив, що новий раунд військового конфлікту лише погіршить ситуацію в регіоні.
