За перші чотири місяці 2025 року торговельний баланс України знову опинився в зоні глибокого мінусу. За даними Державної митної служби, імпорт сягнув $24,8 млрд, тоді як експорт — лише $13,3 млрд. Як наслідок, дефіцит зовнішньої торгівлі склав $11,5 млрд, що на 35% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Ці цифри — не просто економічна статистика, а дзеркало стану національної економіки. Вони вказують на дисбаланс між споживанням і виробництвом, на технологічну та енергетичну залежність від зовнішнього світу, а також на слабку позицію українських виробників на глобальному ринку.

Причини зростання дефіциту

Імпорт зростає швидше, ніж експорт, і цьому є кілька ключових пояснень.

По-перше, відновлення попиту всередині країни — як з боку населення, так і бізнесу — не супроводжується відповідним зростанням внутрішнього виробництва. Це призводить до активного імпорту товарів широкого вжитку, електроніки, промислового обладнання, сировини для виробництва та енергоносіїв.

По-друге, руйнування критичної інфраструктури внаслідок війни — особливо енергетичної — змусило країну значно збільшити закупівлі енергоресурсів із-за кордону.

• Імпорт: $24,8 млрд (+значне зростання).

• Експорт: $13,3 млрд (стагнація).

• Дефіцит: $11,5 млрд, ріст на 35% р/р.

• Основні постачальники імпорту: Китай, Польща, Німеччина.

• Ключовий імпорт: техніка, хімія, енергоресурси.

Що саме імпортує Україна?

Основні напрямки імпорту залишаються незмінними. Найбільше товарів Україна закуповує з Китаю, Польщі та Німеччини. Китай постачає побутову техніку, електроніку, індустріальні товари, Польща — продукти, ліки, автозапчастини, а Німеччина — високотехнологічне обладнання та машини.

У товарній структурі переважають:

• Техніка й обладнання — як для домашнього, так і для промислового використання.

• Хімічна продукція — добрива, фармацевтика, побутова хімія.

• Енергетичні ресурси — нафта, газ, електроенергія.

  
  

Значна частка цих імпортних позицій має критичний характер, однак водночас свідчить про низький рівень самозабезпечення у важливих секторах.

Експорт: стабільність без прориву

Попри всі складнощі, Україна продовжує експортувати агропродукцію, метали й машинобудівну продукцію. Основні ринки збуту — Польща, Туреччина та Італія.

Сільське господарство, традиційно ключовий експортер, показує непогані результати, але логістичні обмеження (зокрема через Чорне море) стримують потенціал. Металургія поступово відновлюється, але далека від довоєнного рівня. Машинобудування поки не є рушієм економіки, хоча має перспективи.

• Основні ринки збуту: Польща, Туреччина, Італія.

• Експортна структура: агро (зерно, олія), метали (руда, сталь), машини.

Економічні ризики та наслідки

Зростання дефіциту торгівлі може мати декілька серйозних наслідків:

1. Тиск на гривню. Чим більше імпорту — тим більший попит на іноземну валюту. Це посилює девальваційні очікування та підвищує інфляційні ризики.

2. Зменшення золотовалютних резервів. НБУ змушений компенсувати дефіцит, витрачаючи резерви, що знижує фінансову стійкість країни.

3. Потреба у зовнішньому фінансуванні. Чим більший розрив, тим більше Україна змушена покривати дефіцит за рахунок міжнародної допомоги або позик.

Що робити?

Щоб зменшити торговельний дефіцит, Україна має діяти у двох ключових напрямках:

Підтримка експорту

• Створення експортно-кредитного агентства.

• Субсидії для виробників, які працюють на зовнішні ринки.

• Залучення інвесторів до переробки й виробництва з доданою вартістю.

Імпортозаміщення

• Розвиток локального виробництва у сферах критичного імпорту (фармацевтика, енергетика, агрохімія).

• Створення сприятливих умов для внутрішніх інвесторів.

Український торговельний дефіцит — це не лише цифра в платіжному балансі, а діагноз: економіка досі не відновила стійкого експортного потенціалу, а імпортна залежність зростає. Щоб змінити цю динаміку, потрібні цілеспрямовані кроки — як держави, так і бізнесу. Ключ до стабільності — в інвестиціях, модернізації виробництва та розширенні зовнішніх ринків.