Зображення: Getty Images

Розширення санкцій США проти китайських портів та державних переробників нафти значно уповільнило постачання російської та іранської нафти до Китаю — найбільшого світового імпортера. Основні державні компанії призупинили закупівлі ESPO, що складає більшість російського імпорту, після санкцій проти Rosneft PJSC та Lukoil PJSC. Удар по терміналу Ріжжао, який обробляв близько 10% китайського імпорту нафти, також обмежив постачання іранської нафти.

Реакція приватних переробників

Деякі приватні китайські переробники, більш схильні до ризику, також уникають нафти з Далекого Сходу Росії. Їх обережність пов’язана з чорним списком Shandong Yulong Petrochemical Co., раніше великого покупця російської нафти. Це створило нестандартну ситуацію на ринку, зокрема високий рівень тривожності серед учасників ринку.

Скорочення імпорту та прогнозні обсяги

За оцінками аналітиків Rystad Energy AS, імпорт російської нафти в Китай у листопаді може знизитися на 500–800 тис. барелів на добу, або до двох третин від звичайних обсягів. Імпорт іранської нафти може впасти на 200–400 тис. барелів на добу, або на 30%.

Накопичення нафти на морі

Через зниження попиту зростає надлишок чутливої нафти, яка не може знайти покупця. Частина російської нафти ESPO зараз продається з дисконтом $4 за барель для поставок у Китай, що стимулює деяких переробників до прихованих операцій — вимикання транспондерів та перевантаження між суднами. Іранська нафта накопичується на морі до майже 48 млн барелів, зокрема у Сінгапурській протоці та жовтому та південному Китаї.

Перспективи та стратегія ринку

Тимчасове уповільнення закупівель російської та іранської нафти також пов’язане з дефіцитом імпортних квот для приватних переробників. Навіть у разі додаткових квот, деякі компанії, ймовірно, займуть вичікувальну позицію, щоб оцінити суворість санкцій та адаптувати нові ланцюги постачання.

Санкції США чинять значний тиск на постачання нафти з Росії та Ірану до Китаю, створюючи дефіцит і надлишки одночасно. Незважаючи на тимчасове уповільнення, ринок демонструє гнучкість: порти та приватні переробники можуть швидко відновити потоки, якщо санкційний контроль послабшає.