Європейський Союз і Австралія досягли угоди про вільну торгівлю, завершивши майже десятирічний переговорний процес. Про це оголосили прем’єр-міністр Ентоні Альбанізі та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Після затвердження тексту Європейською радою угода має бути підписана обома сторонами та ратифікована парламентами, перш ніж набуде чинності.

Економічний ефект і скасування тарифів

Домовленість передбачає суттєве зниження торговельних бар’єрів та відкриття нових ринків. Зокрема, буде скасовано тарифи на ключові австралійські товари, включно з вином, морепродуктами та продукцією сільського господарства.

Очікується, що експорт товарів і послуг ЄС до Австралії може зрости приблизно на третину протягом наступного десятиліття — з поточних €65 млрд.

Угода також передбачає квоти на імпорт яловичини, баранини, цукру та молочної продукції, а також поступове відкриття ринків для цих категорій.

Підписання угоди відбувається на тлі посилення глобальної економічної напруженості. ЄС і Австралія прагнуть зміцнити співпрацю та підтримати систему міжнародної торгівлі, засновану на правилах, на фоні політики Дональд Трамп та обмежень з боку Китай щодо стратегічних ресурсів.

Окремо сторони підписали угоду про співпрацю у сфері безпеки та оборони, що передбачає координацію у кризових ситуаціях і реагування на глобальні виклики.

Критика з боку аграрного сектору

Попри заяви політиків про взаємовигідність, угода викликала різку критику серед австралійських фермерів. Представники галузі вважають, що вона не забезпечує достатнього доступу до європейського ринку, особливо для виробників м’яса та молочної продукції.

Додатковим предметом суперечок стало питання географічних назв продуктів: австралійські виробники будуть обмежені у використанні низки традиційних європейських брендів.

Доступ до критичних ресурсів

Важливою частиною домовленостей стала співпраця у сфері критичних мінералів. Австралія володіє значними запасами ресурсів, необхідних для енергетичного переходу та технологічного розвитку, що робить її стратегічним партнером для ЄС.

Цей напрям також розглядається як спосіб зменшення залежності від Китаю та підвищення економічної безпеки обох сторін.