Центральний банк Туреччини реалізував і передав у заставу близько 60 тонн золота загальною вартістю понад 8 мільярдів доларів за два тижні після початку війни в Ірані. За даними самого регулятора, резерви скоротились на 6 тонн у тижні від 13 березня та ще на 52,4 тонни — у тижні від 20 березня. Частину металу продали безпосередньо, однак більшість використали для залучення іноземної валюти та лір через своп-угоди.
За оцінками Іріс Сібре, засновниці Phoenix Consultancy в Стамбулі, сукупний обсяг продажів склав 58,4 тонни, причому понад половину було реалізовано через золото-валютні свопи на зовнішніх ринках. Для порівняння: відтік золота з біржових фондів (ETF), що відстежуються Bloomberg, за той самий двотижневий період склав близько 43 тонн.
Чому Туреччина звернулась до золота
Туреччина є одним із найактивніших покупців золота у світі протягом останнього десятиліття — країна цілеспрямовано скорочувала залежність від активів, номінованих у доларах США. На початку березня золоті резерви центрального банку оцінювались приблизно у 135 мільярдів доларів.
Нинішні продажі стали вимушеною реакцією на кілька чинників одночасно: зростання витрат на імпорт енергоносіїв, посилення попиту на долар після початку конфлікту та необхідність підтримувати стабільний курс ліри. Стратегія дезінфляції турецького регулятора передбачає, що ліра не знецінюється швидше за місячний рівень інфляції, — і цю модель стає дедалі дорожче утримувати.
Ринкова реакція та тиск на ціни
Публікація Bloomberg у вівторок про обговорення Центральним банком Туреччини можливості використання золотих резервів через транзакції в Лондоні миттєво вплинула на ринок: спотова ціна золота перейшла від зростання до падіння. У четвер о 17:00 за лондонським часом метал втрачав 2,4% після внутрішньоденного мінімуму на рівні мінус 3,1%. Загалом золото подешевшало приблизно на 15% за поточний місяць після тривалого ралі.
За оцінкою JPMorgan, близько 30 мільярдів доларів із турецьких золотих резервів зберігається в Банку Англії, що дозволяє регулятору задіяти їх для валютних інтервенцій без логістичних обмежень.
Паралельні заходи та ознаки стресу
Окрім золота, центральний банк продавав облігації інших країн в іноземній валюті, зокрема американські казначейські папери: за попередні тижні було реалізовано приблизно 16 мільярдів доларів таких активів. Станом на кінець січня Туреччина тримала менш як 17 мільярдів доларів у трежерис — порівняно з піковим показником у 82 мільярди у 2015 році.
Іноземні інвестори, своєю чергою, фіксують рекордні за темпами продажі турецьких держоблігацій. На вуличному рівні торговці Великого базару в Стамбулі цього тижня продавали долари з премією до міжбанківського курсу, що свідчить про зростання попиту на тверду валюту серед населення.
Макроекономічний контекст
Туреччина критично залежить від імпорту нафти та газу, що робить її особливо вразливою до цінових шоків на енергоносії. Починаючи з початку конфлікту в Ірані, ціна нафти зросла з близько 70 до понад 100 доларів за барель. На цьому тлі інфляція в країні залишається однією з найвищих у світі — у лютому вона становила 31,5%.
Трейдери вже закладають підвищення базової ставки на 100 базисних пунктів на наступному засіданні. Наразі орієнтир встановлено на рівні 37%, однак із початку березня регулятор перейшов на дорожче вікно фондування — 40%.
