Світова енергетична система наближається до різкого дефіциту зрідженого природного газу на тлі фактичної зупинки поставок із Перської затоки. Протягом найближчих десяти днів останні танкери, які вийшли з регіону ще до початку війни, досягнуть пунктів призначення, після чого ринок залишиться без ключового джерела постачання.
Катар, який забезпечував близько 20% світового ринку СПГ, припинив експорт через блокаду Ормузька протока. Ситуація додатково ускладнилася після ракетних ударів по промисловому комплексу Ras Laffan, що призвело до значних руйнувань інфраструктури.
Відкладений ефект: ринок тільки починає відчувати шок
Частина танкерів, завантажених до початку конфлікту, все ще перебуває в дорозі, що тимчасово пом’якшує ситуацію. Проте цей ефект швидко зникне. Уже найближчим часом країни-імпортери відчують повний масштаб дефіциту.
Європа очікує лише кілька останніх поставок, тоді як в Азії залишився фактично один танкер. Це означає, що глобальний баланс попиту і пропозиції різко погіршиться.
Різке зростання цін і жорстка конкуренція
Країни, залежні від імпорту газу, змушені або платити значно вищі ціни за альтернативні поставки зі США та інших регіонів, або переходити на інші джерела енергії.
Ціни на СПГ в Азії вже подвоїлися, досягнувши приблизно $23 за MMBtu. Додатковий тиск створює подорожчання транспортування через довші маршрути та дефіцит суден.
Уряди окремих країн уже запроваджують обмежувальні заходи, включно зі скороченням робочого тижня та нормуванням споживання енергії.
Найбільш вразливі країни
Найгостріша ситуація спостерігається в країнах із високою залежністю від катарського газу.
Пакистан опинився на межі енергетичної кризи: майже всі його імпортні обсяги СПГ надходили з Катару. Термінали вже працюють на мінімальному рівні та можуть повністю зупинитися найближчим часом.
Бангладеш також стикається з дефіцитом і змушений запроваджувати обмеження, зокрема закривати університети для економії енергії.
Тайвань, який активно переходить на газ як альтернативу вугіллю та ядерній енергетиці, вже намагається терміново закупити додаткові обсяги, але ризики дефіциту влітку залишаються високими.
Китай та Японія також готуються до дефіциту, але мають більше варіантів для маневру. Китай частково компенсує нестачу за рахунок власного видобутку та повернення до вугілля. Японія, у свою чергу, збільшує використання вугілля та атомної енергетики, а також обережно підходить до закупівель на спотовому ринку.
Довгострокові наслідки для ринку
Навіть у разі відкриття Ормузької протоки ситуація не нормалізується швидко. Значна частина виробничих потужностей Катару залишатиметься недоступною протягом кількох років через пошкодження.
Очікується, що близько 17% потужностей СПГ буде виведено з експлуатації на період від трьох до п’яти років. Це означає довготривалий дефіцит, зростання цін та перегляд глобальних енергетичних стратегій.
Глобальний ринок входить у фазу структурної нестабільності, де енергетична безпека стає ключовим фактором економічної політики для більшості країн.
