США, Іран і група регіональних посередників обговорюють умови потенційного 45-денного перемир'я, яке могло б стати першим кроком до остаточного завершення війни.

Про це повідомляє Axios з посиланням на чотири джерела, обізнані з перебігом переговорів, — американські, ізраїльські та регіональні. Водночас ті самі джерела підкреслюють: шанси на досягнення часткової угоди протягом найближчих 48 годин залишаються мінімальними.

Дедлайн Трампа і загроза ескалації

Первісний 10-денний ультиматум Трампа Ірану мав спливти у понеділок увечері. Однак у неділю президент продовжив його на 20 годин, оголосивши в Truth Social новий дедлайн — вівторок, 20:00 за східним часом. У коментарі Axios Трамп заявив, що переговори з Іраном перебувають на просунутій стадії, і допустив можливість угоди, але додав: «Якщо вони не укладуть угоду — я знесу там усе».

Два джерела підтвердили, що оперативний план масованої американсько-ізраїльської бомбардувальної кампанії проти іранських енергетичних об'єктів готовий до виконання. Продовження дедлайну розглядається як остання спроба уникнути його реалізації.

Переговори ведуться через Пакистан, Єгипет і Туреччину як посередників, а також через текстове листування між спецпосланником Трампа Стівом Віткоффом і міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі. США вже передали Ірану кілька пропозицій, однак іранська сторона жодну з них досі не прийняла.

Двофазна структура угоди

Обговорювана угода передбачає два етапи. На першому — 45-денне перемир'я, під час якого сторони вестимуть переговори про постійне припинення вогню; за потреби перемир'я може бути продовжено. На другому — підписання угоди про повне завершення війни.

Посередники розраховують, що повне відкриття Ормузької протоки та вирішення питання щодо високозбагаченого урану Ірану — через його вивезення або розведення — стануть результатом саме фінальної угоди, а не умовою перемир'я.

Іранські «червоні лінії» і гарантії

Ормузька протока і запаси збагаченого урану є головними козирями Тегерана на переговорах. Іранська сторона дала зрозуміти посередникам, що не погодиться повністю від них відмовитись в обмін лише на 45 днів перемир'я.

Окремою умовою Ірану є отримання гарантій того, що перемир'я не виявиться тимчасовим — Тегеран не хоче повторення газської або ліванської ситуації, коли формальне припинення вогню не заважало подальшим ударам.

Ризик масштабної ескалації

Посередники б'ють на сполох щодо наслідків зриву переговорів: у разі американсько-ізраїльських ударів по іранській енергетичній інфраструктурі Іран може завдати відповідних ударів по нафтовій та водній інфраструктурі країн Перської затоки. Удари по цивільних об'єктах також можуть кваліфікуватись як воєнні злочини за міжнародним гуманітарним правом.

Іранська сторона публічно дотримується жорсткої позиції: командування Корпусу вартових ісламської революції у неділю заявило, що ситуація в Ормузькій протоці «ніколи не повернеться» до довоєнного стану — особливо стосовно США та Ізраїлю.