Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%, фактично зупинивши цикл пом’якшення монетарної політики, який розпочався на початку 2026 року. Рішення ухвалене на тлі зростання макроекономічних ризиків, передусім інфляційного тиску та нестабільності на зовнішніх ринках.
Ще у січні регулятор вперше за тривалий період знизив ставку з 15,5% до 15% і очікував подальшого поступового зниження. Однак поточна ситуація змусила НБУ змінити підхід і зайняти більш обережну позицію.
Інфляційні ризики посилюються
Головною причиною рішення стало погіршення інфляційних очікувань. За словами голови НБУ Андрій Пишний, населення почало очікувати швидшого зростання цін через подорожчання базових товарів, зокрема продуктів харчування та пального.
Попри те, що фактична динаміка інфляції наразі близька до прогнозу, ризики її прискорення зростають. Серед ключових факторів — ситуація в енергетиці на початку року, а також підвищення вартості щоденних товарів.
Суттєвий тиск на ціни створює зовнішній фактор — війна на Близькому Сході, яка спричинила різке зростання цін на нафту та газ. Це вже почало відображатися на вартості енергоресурсів в Україні та формує додатковий інфляційний імпульс.
Очікується, що подорожчання енергоносіїв може прискорити інфляцію сильніше, ніж передбачалося раніше, що і стало ключовим аргументом для збереження ставки без змін.
Додатковим фактором стала підвищена волатильність валютного ринку. Ослаблення гривні створює ризики імпортованої інфляції, що ускладнює можливість подальшого зниження ставки без шкоди для макрофінансової стабільності.
У таких умовах НБУ обрав стриману політику, щоб уникнути розбалансування валютного та цінового середовища.
Ризики для економіки України
Регулятор також звертає увагу на ширший спектр ризиків для економіки України. Йдеться про можливі затримки або скорочення міжнародної фінансової допомоги, що може ускладнити бюджетне фінансування. Одночасно зростає ймовірність додаткових видатків держави, що створює тиск на фінансову систему.
Вплив мають і зовнішні фактори — подальша ескалація глобальних конфліктів може погіршити економічні умови та позначитися на рівні підтримки України з боку партнерів. У сукупності ці чинники формують ризики як для макрофінансової стабільності, так і для темпів економічного відновлення.
НБУ не відмовляється від курсу на пом’якшення монетарної політики, однак робить паузу до стабілізації зовнішніх і внутрішніх умов. Подальші рішення залежатимуть від динаміки інфляції, ситуації на енергетичних ринках і загальної геополітичної обстановки.
Фактично регулятор сигналізує ринку: пріоритетом залишається контроль над інфляцією та збереження фінансової стабільності, навіть якщо це означає відтермінування стимулюючих кроків.
