Стратегія Ірану у війні з США та Ізраїль дедалі більше концентрується на енергетичному фронті. Обмеження руху через Ормузьку протоку — ключовий маршрут світової нафтової торгівлі — створює значний тиск на глобальні ринки та може спричинити різке зростання цін на паливо у США.
Через протоку щодня проходить близько 20 млн барелів нафти та нафтопродуктів, що становить приблизно п’яту частину світового споживання. Будь-яке тривале порушення цього маршруту миттєво відбивається на глобальному енергетичному балансі.
Альтернативний маршрут через Саудівську Аравію
Ключовим елементом потенційної стабілізації ринку став East-West Pipeline (Saudi Arabia) — нафтопровід довжиною близько 1200 км, який перетинає Аравійський півострів та з’єднує Перську затоку з портами на Червоному морі.
Інфраструктуру побудували понад 45 років тому саме на випадок сценарію, коли Іран зможе заблокувати Ормузьку протоку. Теоретично цей трубопровід дозволяє транспортувати до 5 млн барелів нафти на добу, що частково компенсує втрату морських поставок.
Другий обхідний маршрут через ОАЕ
Ще одним каналом постачання є трубопровід Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, який належить Об’єднаним Арабським Еміратам і транспортує нафту з внутрішніх родовищ до порту Фуджейра на Оманській затоці.
Його потужність становить приблизно 1,5 млн барелів на добу, але в екстрених умовах може наближатися до 2 млн барелів. У поєднанні з саудівським маршрутом це створює часткову альтернативу транспортуванню через Ормузьку протоку.
Ринок реагує різким зростанням цін
Попри альтернативні маршрути, ринок уже відчув серйозний шок. Після перших ударів по Ірану ціни на нафту швидко перевищили $100 за барель, підскочивши приблизно на 20% за лічені секунди після відкриття торгів.
Це свідчить про високий рівень нервозності на енергетичних ринках, де навіть тимчасове скорочення поставок із Перської затоки може спричинити різку реакцію інвесторів.
Танкерний флот змінює маршрути
Щоб забезпечити нові точки завантаження, десятки танкерів змінюють свої маршрути. Близько 25 супертанкерів VLCC, кожен з яких здатен перевозити приблизно 2 млн барелів нафти, вже перенаправлені до альтернативних портів.
Державна компанія Saudi Aramco активно завантажує танкери в портах Yanbu та Al Muajjiz на Червоному морі, тоді як нафтова компанія ADNOC здійснює завантаження в Fujairah.
Чи зможуть трубопроводи стримати енергетичну кризу
Попри масштабні логістичні операції, альтернативні маршрути можуть лише частково компенсувати втрату поставок через Ормузьку протоку. Якщо конфлікт затягнеться на тижні або місяці, цього буде недостатньо для стабілізації ринку.
Фактично ці трубопроводи лише виграють час для глобального енергетичного ринку, але не здатні повністю замінити морський маршрут через Ормузьку протоку. Саме тому подальша ескалація конфлікту на Близькому Сході може перетворити нинішнє зростання цін на нафту на повноцінну енергетичну кризу.
