Зображення: KHRE INVEST

Адміністрація Дональда Трампа проводить внутрішнє моделювання можливих сценаріїв розвитку енергетичного ринку на тлі війни з Іраном, зокрема варіант із зростанням цін на нафту до $200 за барель. Йдеться про оцінку потенційних наслідків для економіки, а не про базовий прогноз розвитку подій.

Такі розрахунки є частиною стандартної аналітичної практики під час геополітичної напруги та спрямовані на підготовку уряду до різних сценаріїв, включно з тривалим конфліктом і порушенням глобальних ланцюгів постачання енергоносіїв.

Ринок уже реагує на ескалацію

Після початку військової ескалації наприкінці лютого ціни на нафту різко зросли. WTI піднялася приблизно до $91 за барель, тоді як Brent торгується на рівні близько $102, показавши зростання на 30–40% за короткий період.

Зростання цін відображає побоювання ринку щодо перебоїв у постачанні, особливо з урахуванням загроз ключовим транспортним маршрутам і об’єктам енергетичної інфраструктури.

Ризики для глобальної економіки

Сценарій, за якого ціна на нафту досягає $200 за барель, означав би масштабний шок для світової економіки. Востаннє подібні рівні, скориговані на інфляцію, спостерігалися напередодні фінансової кризи 2008 року.

Навіть менш екстремальний сценарій — утримання цін на рівні близько $170 за барель протягом кількох місяців — матиме відчутні макроекономічні наслідки. Передусім це призведе до прискорення інфляції як у США, так і в Європі, оскільки енергоносії залишаються ключовим компонентом витрат у більшості секторів економіки. Одночасно зростання вартості енергії стримуватиме економічну активність, уповільнюючи темпи зростання та посилюючи фінансовий тиск на бізнес і домогосподарства.

Одним із головних ризиків для ринку залишається ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти та газу. Порушення судноплавства в цьому регіоні вже обмежило постачання та посилило волатильність на ринку.

Позиції адміністрації та економічних інституцій

Міністр фінансів Скотт Бессент раніше висловлював занепокоєння щодо впливу війни на ціни на енергоносії та економічне зростання. Водночас Білий дім заперечує, що розглядає саме сценарій $200 як базовий, наголошуючи на загальному аналізі ризиків.

Міністр енергетики Кріс Райт також зазначив, що настільки різке зростання цін виглядає малоймовірним, хоча ринок залишається вразливим до подальших шоків.

Реакція центробанків

Зростання цін на енергоносії вже впливає на монетарну політику. Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила про посилення інфляційних ризиків на тлі конфлікту.

Для ФРС ситуація також ускладнюється. Її голова Джером Пауелл підкреслив, що оцінити повний ефект від зростання цін на нафту поки що передчасно, однак цей фактор вже враховується у подальших рішеннях щодо процентних ставок.

Найбільш відчутний ефект спостерігається на рівні споживачів. У США роздрібні ціни на бензин зросли приблизно на 30%, що суттєво вплинуло на витрати домогосподарств і частково нівелювало попередні досягнення у зниженні вартості пального.