SpaceX та xAI Ілона Маска змагаються в секретному конкурсі Пентагону зі створення рою автономних дронів

SpaceX та xAI Ілона Маска змагаються в секретному конкурсі Пентагону зі створення рою автономних дронів

Компанії Ілона Маска SpaceX та xAI беруть участь у закритому конкурсі Пентагону на $100 млн зі створення голосового управління та автономної технології рою бойових дронів.
Компанії Ілона Маска SpaceX та xAI беруть участь у закритому конкурсі Пентагону на $100 млн зі створення голосового управління та автономної технології рою бойових дронів.


Компанії Ілона Маска SpaceX та xAI взяли участь у закритому конкурсі Пентагону, спрямованому на розробку технології управління роями автономних дронів за голосовими командами. Про це повідомляють джерела, близькі до процесу. Конкурс має бюджет $100 млн і стартував у січні 2026 року.


Мета конкурсу

Конкурс Пентагону передбачає створення програмного забезпечення, яке дозволяє координувати дії великої кількості дронів у повітрі та на воді, включно з автономним переслідуванням цілей. Перший етап спрямований на розробку програмного забезпечення, наступні етапи передбачають інтеграцію з бойовими платформами та тестування в реальних умовах.

За словами представників Пентагону, ці системи мають підвищити ефективність і летальність військових операцій, що створює потенційні етичні ризики.


Роль SpaceX і xAI

SpaceX має досвід у виробництві ракет та супутників, включно з військовими комунікаційними та розвідувальними системами. У свою чергу xAI, заснована Маском у 2023 році, спеціалізується на штучному інтелекті та інтеграції чат-ботів, таких як Grok, для державних структур.

Об’єднання компаній у рамках конкурсу дозволяє інтегрувати технології штучного інтелекту та програмне забезпечення SpaceX у створення роїв дронів, включно з голосовим управлінням. xAI залучає інженерів із секретними допусками на рівнях Secret та Top Secret для роботи над проектом.


Порівняння з іншими учасниками

Інші компанії, як-от OpenAI, залучені у проект лише для розробки системи «mission control», яка переводить голосові команди у цифрові інструкції. OpenAI не бере участі у безпосередньому управлінні дроном або інтеграції озброєння.

SpaceX та xAI, навпаки, працюють над повною інтеграцією, включно з керуванням рухом рою та бойовою функціональністю.


Етичні та безпекові ризики

Розробка систем на основі генеративного ШІ для військових цілей викликає занепокоєння у оборонних експертів. Основна загроза полягає у використанні ШІ для прийняття рішень без участі людини, що може призвести до непередбачуваних наслідків на полі бою.

Історично, контракти між технологічними компаніями та Пентагоном, як-от Google Project Maven, зустрічали значну критику через ризики використання ШІ для військових цілей.

1 квіт. 2026 р.

/

OpenAI завершила рекордний раунд фінансування на $122 млрд за оцінки $852 млрд. Головні інвестори — Amazon, Nvidia та SoftBank. Кошти підуть на чипи, дата-центри та підготовку до IPO.

1 квіт. 2026 р.

/

OpenAI завершила рекордний раунд фінансування на $122 млрд за оцінки $852 млрд. Головні інвестори — Amazon, Nvidia та SoftBank. Кошти підуть на чипи, дата-центри та підготовку до IPO.

1 квіт. 2026 р.

/

OpenAI завершила рекордний раунд фінансування на $122 млрд за оцінки $852 млрд. Головні інвестори — Amazon, Nvidia та SoftBank. Кошти підуть на чипи, дата-центри та підготовку до IPO.

31 бер. 2026 р.

/

Середня ціна бензину в США досягла $4 за галон — на 35% більше, ніж до початку війни в Ірані. Закрита Ормузька протока тримає нафтові ринки під тиском, а 87% американців очікують подальшого зростання цін.

31 бер. 2026 р.

/

Середня ціна бензину в США досягла $4 за галон — на 35% більше, ніж до початку війни в Ірані. Закрита Ормузька протока тримає нафтові ринки під тиском, а 87% американців очікують подальшого зростання цін.

31 бер. 2026 р.

/

Середня ціна бензину в США досягла $4 за галон — на 35% більше, ніж до початку війни в Ірані. Закрита Ормузька протока тримає нафтові ринки під тиском, а 87% американців очікують подальшого зростання цін.

27 бер. 2026 р.

/

Центральний банк Туреччини продав і використав у свопах понад 60 тонн золота після початку війни з Іраном, намагаючись стабілізувати ліру та стримати економічний тиск.

27 бер. 2026 р.

/

Центральний банк Туреччини продав і використав у свопах понад 60 тонн золота після початку війни з Іраном, намагаючись стабілізувати ліру та стримати економічний тиск.

27 бер. 2026 р.

/

Центральний банк Туреччини продав і використав у свопах понад 60 тонн золота після початку війни з Іраном, намагаючись стабілізувати ліру та стримати економічний тиск.

Зі світу крипти