Як Ви оцінюєте стан українського малого й середнього бізнесу у 2025 році? Чи відчувається прогрес чи, навпаки, застій?

Малий і середній бізнес, на мою думку, залишається надважливою складовою української економіки. Ми живемо у період крайньої турбулентності, коли довгострокове планування майже неможливе — стратегічний горизонт ледь сягає одного року. Тим не менш, бізнес і суспільство загалом мають бути готовими до будь-яких сценаріїв розвитку подій.

Оцінити реальну динаміку МСП нині доволі складно — усе змінюється надзвичайно швидко та непередбачувано. Утім, я би охарактеризував поточну ситуацію як обережний оптимізм. Багато підприємців, попри численні виклики, все ж прагнуть розвиватися, масштабуватись і будувати майбутнє.

Які основні виклики ви бачите для підприємців у 2025 році саме через війну (наприклад, мобілізація, логістика, нестача кадрів, зміна попиту тощо)? Чи, навпаки, є якісь нові можливості або позитивні трансформації, які прискорила війна?

Війна, безумовно, вплинула на життя усіх українців, і бізнес тут точно не виняток. Основні виклики, на мою думку, - це:

• Логістика — через відсутність літаків, пошкоджені мости, залізницю та порти вона стала дорожчою і більш ризикованою.

• Висока нестача кваліфікованих кадрів. Відкриті вакансії є практично скрізь, але це стимулює автоматизацію та інновації, що може знизити витрати.

• Відчуття небезпеки — не лише на прифронтових територіях, а й по всій країні, включно з ризиком кібератак.

• Після кожної безсонної ночі, втрати близької людини та постійного відчуття небезпеки людина зазнає стресу, який безпосередньо впливає на її продуктивність. Саме тому важливо регулярно аналізувати психологічний стан працівників, надавати більше вихідних і можливостей для відпочинку на роботі, організовувати освітні заходи, тімбілдинги та створювати умови, що запобігають професійному вигоранню або депресії.

Кожна криза дуже впливає на прибутковість бізнесу, але вона також породжує позитивні зміни, які сприяють розвитку. За цей час країна стала більш стійкою, почала впроваджувати дедалі більше технологій та розвивати свою військову промисловість.

Чи бачите Ви поколіннєвий розрив у мисленні між молодими підприємцями та більш досвідченими? Що одні розуміють краще, а інші — недооцінюють?

Звісно, відчувається різниця у поколіннях — і це нормально. Молоді підприємці більше пристосовані до змін і активніше інтегрують цифрові рішення для бізнесу. Однак досвідчені підприємці більш системні, дисципліновані та прагнуть до довгостроковості.

Досвідченим варто бути більш відкритими до змін, а молодим — мислити більш системно.

Штучний інтелект зараз — хайп чи справжній інструмент, який змінює управління? Де, на Вашу думку, AI справді економить час і гроші?

Як на мене, кожна інновація та технологія важлива для бізнесу. Зараз потрібно бути «в тренді» і використовувати всі наявні інструменти для розвитку. Штучний інтелект уже практично всюди, і ця тенденція лише посилюється. AI може допомагати як у повсякденних завданнях, так і в аналізі ринку, формуванні бізнес-моделі, автоматизації процесів тощо.

• Генерація текстів для соцмереж, рекламних оголошень, e-mail розсилок, підготовка презентацій чи сценаріїв для відео.

• Вже існує мережа, яка створює відео, які дуже важко відрізнити від справжніх, такі відео можна використовувати для просування і реклами.

• Можна створювати чат-боти, які відповідатимуть на стандартні запити, прийматимуть замовлення або консультуватимуть 24/7.

• AI може аналізувати відгуки і виокремлювати часті проблеми або запити від клієнтів або покупців.

• Також він може допомогти у створенні базових фінансових моделей, прогнозуванні витрат і доходів, аналізувати точки беззбитковості.

Звісно, не варто делегувати все AI — якість може постраждати. Але при належному контролі, AI — це дуже дієвий інструмент.

Чи є українські компанії, які Ви вважаєте взірцем сучасного менеджменту або маркетингу? Можливо, навіть молоді бренди або стартапи?

Безумовно! Наразі я бачу тенденцію: компанії, які максимально впроваджують технології, значно ефективніші за тих, хто цього не робить.

Серед прикладів: Група компаній NOVA (Нова Пошта), Монобанк, мережа магазинів “Сільпо”, мережа автозаправок UPG.

Окремо виділю Промприлад — інноваційний центр для бізнесу та громади в Івано-Франківську. Його створюють на базі закинутого заводу. Простір уже обʼєднує локальний бізнес та активну молодь, що суттєво посилює місцеву економіку. Такі простори варто створювати в усіх середніх і великих містах України — вони стануть осередками відновлення країни після війни.

Що, на вашу думку, робить ці компанії прикладами для наслідування?

Мені імпонує розвиток NOVA — від однієї машини й двох підприємців до міжнародної компанії з понад 30 тисячами працівників. Вони клієнтоорієнтовані, технологічні та соціально відповідальні, що робить їх одними з лідерів в Україні.

Також вражає Монобанк — вони вийшли на ринок уже підготовленими, але постійно розвиваються, запускають нові сервіси та проєкти. Наприклад, нещодавно інвестували понад мільйон доларів у культурний простір у Києві. Вони інноваційні, працюють на емоційному рівні й орієнтовані на молоду аудиторію.

Три речі, які має знати кожен, хто хоче створити власну справу у 2025?

Почніть із бізнес-плану — навіть якщо ідея ще «сира». Він має включати чіткий опис ідеї, аналіз ринку, цільової аудиторії, можливостей і ризиків, а також вашу унікальну пропозицію: чим саме ви відрізняєтесь від інших. Обов’язково прорахуйте бюджет на запуск, окупність і дохідність, і продумайте план розвитку — від маркетингу до операційної та стратегічної частини.

Також рекомендую звернути увагу на грантові програми. Їх зараз чимало — особливо для стартапів, інноваційних чи соціально важливих проєктів. Це може стати гарною підтримкою на старті.

І не забувайте інвестувати в себе. Бізнес — це важливо, але ваші знання, навички, ментори, середовище — це те, що залишиться з вами назавжди. Формуйте навколо себе сильну мережу контактів і не зупиняйтесь у розвитку.