Фінанси
Фінанси
KHRE INVEST
23 черв. 2025 р., 12:24
KHRE INVEST
KHRE INVEST
23 черв. 2025 р., 12:24
Чи може Іран перекрити Ормузьку протоку: аналітика, історія та реальні ризики
Чи може Іран перекрити Ормузьку протоку: аналітика, історія та реальні ризики
Ормузька протока — критичний маршрут для світової нафти. Чому його важко перекрити навіть у разі конфлікту з Іраном, і що реально загрожує нафтовим ринкам — пояснюємо.
Ормузька протока — критичний маршрут для світової нафти. Чому його важко перекрити навіть у разі конфлікту з Іраном, і що реально загрожує нафтовим ринкам — пояснюємо.


Ормузька протока - один із найвужчих, але водночас найважливіших транспортних коридорів у світі. Через неї проходить близько 20% усієї світової нафти та понад 40% глобального експорту зрідженого природного газу (СПГ). Саме тому будь-яка ескалація в цьому регіоні миттєво викликає ринкову паніку та гучні заголовки про можливе “перекриття”.
Але чи реально насправді заблокувати цей маршрут?

Загрози 2025 року: Іран, Ізраїль і воєнна риторика
У червні 2025 року, після атак Ізраїлю на іранську ядерну інфраструктуру, Тегеран офіційно пригрозив “серйозно розглянути” перекриття Ормузу. Західні ринки одразу ж відреагували підвищенням нафтових котирувань, а ЗМІ почали тиражувати сценарії блокади.
Проте реальні наслідки залежать не стільки від слів, скільки від можливості їх втілення.
Історія вже бачила подібне
Щоб зрозуміти ситуацію, достатньо згадати “Танкерну війну” 1980-х років під час Ірано-іракського конфлікту. Обидві країни атакували нафтові танкери як своїх опонентів, так і нейтральних держав у Перській затоці та районі Ормуза. Відповіддю стала операція Earnest Will: США взяли під охорону кувейтські танкери, які формально переоформили під американський прапор. Це призвело до найбільших морських зіткнень США після Другої світової.
Та навіть за таких умов протока не була повністю закрита. Чому? Бо це нікому не вигідно, ані регіональним гравцям, ані світовим державам, ані самим перевізникам.
Чому Іран не зацікавлений у блокаді?
Попри риторику з боку іранських військових чи підтримуваних ними угруповань, слід пам’ятати: Іран сам критично залежить від експорту нафти, переважно до Китаю. Як зазначив американський сенатор Джей Ді Венс, перекриття Ормуза стало б “самогубним актом” для Тегерана. Вони б втратили головне джерело доходу та ризикували б прямим конфліктом зі США та їх союзниками.
Реальна загроза: страхування і логістика
Замість прямих атак, найбільший ефект мають економічні наслідки ризику:
• War-risk insurance (страхування воєнних ризиків) зросло у 3–10 разів, згідно з оцінками Fitch і BMI.
• Вартість фрахту одного рейсу в регіоні зросла на $4–5 млн.
• Shell прогнозує подорожчання транспортування вдвічі - навіть без прямого конфлікту.
Це значить, що ціни на нафту можуть злетіти без жодного пострілу, просто через збільшення витрат і премій на ризик.
Альтернативних маршрутів для обходу Ормуза практично не існує, тож навіть за умов напруження трафік там продовжується - із надбавками за ризик.

Ормузька протока - один із найвужчих, але водночас найважливіших транспортних коридорів у світі. Через неї проходить близько 20% усієї світової нафти та понад 40% глобального експорту зрідженого природного газу (СПГ). Саме тому будь-яка ескалація в цьому регіоні миттєво викликає ринкову паніку та гучні заголовки про можливе “перекриття”.
Але чи реально насправді заблокувати цей маршрут?

Загрози 2025 року: Іран, Ізраїль і воєнна риторика
У червні 2025 року, після атак Ізраїлю на іранську ядерну інфраструктуру, Тегеран офіційно пригрозив “серйозно розглянути” перекриття Ормузу. Західні ринки одразу ж відреагували підвищенням нафтових котирувань, а ЗМІ почали тиражувати сценарії блокади.
Проте реальні наслідки залежать не стільки від слів, скільки від можливості їх втілення.
Історія вже бачила подібне
Щоб зрозуміти ситуацію, достатньо згадати “Танкерну війну” 1980-х років під час Ірано-іракського конфлікту. Обидві країни атакували нафтові танкери як своїх опонентів, так і нейтральних держав у Перській затоці та районі Ормуза. Відповіддю стала операція Earnest Will: США взяли під охорону кувейтські танкери, які формально переоформили під американський прапор. Це призвело до найбільших морських зіткнень США після Другої світової.
Та навіть за таких умов протока не була повністю закрита. Чому? Бо це нікому не вигідно, ані регіональним гравцям, ані світовим державам, ані самим перевізникам.
Чому Іран не зацікавлений у блокаді?
Попри риторику з боку іранських військових чи підтримуваних ними угруповань, слід пам’ятати: Іран сам критично залежить від експорту нафти, переважно до Китаю. Як зазначив американський сенатор Джей Ді Венс, перекриття Ормуза стало б “самогубним актом” для Тегерана. Вони б втратили головне джерело доходу та ризикували б прямим конфліктом зі США та їх союзниками.
Реальна загроза: страхування і логістика
Замість прямих атак, найбільший ефект мають економічні наслідки ризику:
• War-risk insurance (страхування воєнних ризиків) зросло у 3–10 разів, згідно з оцінками Fitch і BMI.
• Вартість фрахту одного рейсу в регіоні зросла на $4–5 млн.
• Shell прогнозує подорожчання транспортування вдвічі - навіть без прямого конфлікту.
Це значить, що ціни на нафту можуть злетіти без жодного пострілу, просто через збільшення витрат і премій на ризик.
Альтернативних маршрутів для обходу Ормуза практично не існує, тож навіть за умов напруження трафік там продовжується - із надбавками за ризик.
